Миколая: святкуємо чи марафонимо?

Інші дописи автора

        Миколая: святкуємо чи марафонимо?

        А ви вже всі написали листи Миколаєві? Кажете, ще є час, нема настрою, чогось снігом не засипало, не знаєте, що дарувати, ще якось не до того, бо є різні клопоти… Та, насправді, це чудова традиція — знати, про що мріють найдорожчі люди. Бо тоді можна, хоча б частково здійснити їхню мрію.

        А ще, якщо заздалегідь почати готуватися до свята, то можна виважено обрати подарунки, насолодитися самим процесом творення дива, „посмакувати“ власні емоції, коли на мить стаєш Миколаєм. І навіть більше — переосмислити свято, зрозумівши, що далеко не завжди матеріальний подарунок буде цінним настільки, яким може бути подарований час, увага.

        В нас вже вкорінилася добра традиція збирати дітям, потребуючим пакунки на Миколая. Дещо менше, але є також і відвідини тих, хто хоче нашої уваги — в будинках престарілих, сиротинцях, інтернатах, лікарнях. Там по-особливому можна відчути і зрозуміти сутність свята і його призначення. І не лише раз у рік. Зрештою, якщо поставити собі за мету, то допомогу іншим просто можна зробити невід’ємною складовою свого життя.

        Але все ж цікаво спостерігати щороку одне й те ж. Наче й усі знають, що 19 грудня Свято Миколая, що захочуть підготувати якісь подарунки для рідних, друзів, знайомих. Та передсвяткова лихоманка і біганина розпочинається виключно за тиждень до „часу Х“. Тоді вже скуповують все, що очі бачать і про всяк випадок ще й із запасом. На жаль, тоді святковий настрій і справді втрачений, бо більше нагадує марафон із витрачання грошей і скуповування. Тому, пишіть листи Миколаєві заздалегідь…

        Наталія ПАВЛИШИН

         

        Інші дописи автора

          Оціни

          [ratemypost]

             

            Про автора

            Журналіст "ДивенСвіт"